Працівниця дуже часто бере відпустки без збереження зарплати ніби-то за сімейними обставинами, але не на підставі ст. 25 Закону «Про відпустки». Чи має роботодавець право відмовляти в наданні таких відпусток та на яких підставах?
Якщо працівниця просить про відпустку без збереження заробітної плати не на підставі ст. 25 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки), роботодавець має повне право відмовити, оскільки така відпустка надається лише за згодою обох сторін.
Навчайся без зусиль: в транспорті, вдома, в обідню перерву. Розділ Відео – завжди під рукою!
Роботодавець має право відмовити працівниці у наданні відпустки без збереження заробітної плати, якщо її підстава не передбачена законодавством або не є погодженою між сторонами.
Згідно зі статтею ст. 12 Закону України 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», під час дії воєнного стану роботодавець може надавати працівнику відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки».
Проте таке надання здійснюється лише на прохання працівника і за згодою роботодавця.
Це означає, що у період воєнного стану працівник може просити відпустку без збереження заробітної плати на будь-який строк, але вона не є обов’язковою до надання. Ключова умова — наявність згоди між працівником та роботодавцем. Якщо такої згоди немає, відпустка не надається.
Інша ситуація передбачена ст. 25 Закону про відпустки. В ній визначені випадки, коли роботодавець зобов’язаний надати працівникові відпустку без збереження заробітної плати за певних обставин. Наприклад, це може бути догляд за дитиною або інші ситуації, прямо передбачені законом. У цих випадках роботодавець не має права відмовити.
У ситуації, коли працівниця звертається із заявою про відпустку за сімейними обставинами, але її підстава не входить до переліку статті 25, і немає згоди роботодавця, відмова є законною. Такі відпустки можливі лише за домовленістю сторін.
Таким чином, якщо працівниця часто просить відпустки без збереження зарплати без належних підстав і без погодження, роботодавець має право не погоджуватись і не надавати такі відпустки.
