Неповний робочий час або неповний робочий тиждень може бути встановлений як при прийнятті на роботу, так і згодом – за згодою сторін. А для окремих категорій працівників роботодавець зобов’язаний це зробити на підставі їхнього письмового прохання.
Чи можливе переведення працівника в ході роботи на неповний робочий день або неповний робочий тиждень?
Про це працівниця закладу торгівлі запитала в посадовців управління інспекційної діяльності у Запорізькій області.
Інспектори праці послалися на статтю 56 Кодексу законів про працю. В ній йдеться, що за угодою між працівником і роботодавцем неповний робочий день або неповний робочий тиждень можуть встановлюватись як під час прийняття на роботу, так і згодом.
На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, зокрема, таку, що знаходиться під її опікуванням, жінки, яка доглядає за хворим членом сім’ї, відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Джерело: Держпраці
