Додаткові Рекомендації членським організаціям ФПУ у разі застосування статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції Закону України від 21.08.2025 р. № 4582-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»)
На вимогу членських організацій у доповнення до раніше надісланих рекомендацій (лист ФПУ від 21.10.2025 № 03/01-21/662) звертаємо увагу на те, що у разі ухилення роботодавця від колективних переговорів, ініційованих первинною профспілковою організацією, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень (п. 2 розділу ІІ) Закону України від 21.08.2025 р. № 4582-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме: сторони зобов’язані протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом (тобто до 13 грудня 2025 року) розпочати переговори щодо тих положень, які були зупинені без взаємної згоди, пропонується наступний алгоритм дій для первинної профспілкової організації.
Порядок ведення переговорів з питань внесення змін до колективного договору визначається сторонами і оформляється відповідним протоколом.
Будь-яка із сторін письмово повідомляє іншій стороні про початок переговорів. Інша сторона протягом 7 днів повинна розпочати переговори.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про колективні договори і угоди» на осіб, які представляють роботодавців чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і ухиляються від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди, або навмисно порушили строк, визначений частиною третьою статті 10 цього Закону, або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами строки, накладається штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
Порядок і строки накладення штрафів, передбачених Законом України «Про колективні договори і угоди», регламентуються Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У випадку, коли роботодавець ухиляється від переговорів щодо можливостей та строків поновлення дії положень колективного договору, зупинених без взаємної згоди його сторін, первинній профспілковій організації пропонується наступне:
– провести засідання профспілкового комітету та звернутися до роботодавця з поданням про усунення порушення;
Перш за все, варто зафіксувати дату початку ініціювання колективних переговорів про внесення змін до колективного договору (реєстраційний номер листа первинної профспілкової організації з відміткою про вручення або рекомендованим листом).
А початком переговорів слід вважати погодження порядку ведення колективних переговорів (розробки колективного договору, узгодження конкретних умов порядку його укладення чи зміни). Погодження порядку ведення колективних переговорів оформляється протоколом.
Тобто лише у випадку порушення термінів та процедур профкому можна звернутися до роботодавця з поданням про усунення порушення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Кодексу законів про працю України та статті 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об’єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів.
У разі порушення роботодавцями, їх об’єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору профспілки, їх об’єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.
Крім того, первинна профспілкова організація може застосувати до роботодавця статтю 45 Кодексу законів про працю України, а саме: розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
– невідкладно інформувати про порушення вищі профспілкові органи та розглянути можливість ініціювання застосування вищим профспілковим органом статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо притягнення до відповідальності посадових осіб;
– інформувати про вжиті заходи членів профспілкової організації на профспілкових зборах;
– за необхідності розглянути можливість в порядку встановленому Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» щодо початку процедури колективного трудового спору;
– звернутися до територіального органу Держпраці України про притягнення роботодавця до адміністративної відповідальності;
Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачена також адміністративна відповідальність за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору (ст. 41-1 КУпАП).
Відповідно до статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 41-1 — 41-3, розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою (стаття 254 КУпАП).
У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 — 221 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, тобто Державної служби України з питань праці (далі – Держпраці) (статті 41-1 — 41-3).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 «Про затвердження Положення про Держпраці» Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Статтею 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу (цькування) та законності припинення трудових договорів.
Відповідно до підпункту 51 пункту 4 вищезазначеної постанови Держпраці складає у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про такі правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
У випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору сторона має право звернутися до Держпраці. Така сторона вносить державному інспектору праці подання про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб, котрі допустили порушення або невиконання вимог колективного договору. Зазначене подання має містити завірені копії вимог колективного договору та документи, які підтверджують факт їх недодержання чи порушення.
У цьому випадку Держпраці здійснює інспекційне відвідування (невиїзне інспектування) з метою виявлення порушення законодавства та вжиття заходів відповідного реагування.
За результатами таких інспекційних відвідувань (невиїзних інспектувань) у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень, а також можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені КУпАП.
– звернутися до суду про визнання рішення роботодавця про зупинення дії положень колективного договору без взаємної згоди його сторін незаконним. Також вимагати виплати коштів, які не були отримані працівниками у зв’язку з односторонніми діями роботодавця, що порушують норми трудового законодавства та умови колективного договору.
Окрема позиція щодо відновлення дії призупинених роботодавцем окремих положень колективного договору
Варто зазначити, що деякі профспілкові організації можуть використовувати інший алгоритм дій, аніж встановлений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.08.2025 р. № 4582-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
В його основі закладені випадки, коли роботодавцем в односторонньому порядку, без будь-яких консультацій та погоджень з профспілковою стороною, було прийнято рішення про призупинення дії окремих положень колективного договору.
Зазначена позиція зумовлена неоднозначним формулюванням положень першої редакції статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка діяла до 13.09.2025 (дата набрання чинності Законом № 4582-IX) «на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця».
Виходячи із попередніх позицій ФПУ (рекомендації до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»), зазначену норму слід трактувати не як право роботодавця в односторонньому порядку зупинити дію окремих положень колективного договору, а як право роботодавця ініціювати таке зупинення.
Схожа позиція була викладена і в офіційних роз’ясненнях Мінекономіки, де було рекомендовано роботодавцю перед прийняттям такого рішення провести відповідні консультації зі стороною працівників та поінформувати її про прийняте рішення.
При цьому, статтею 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою, а тому незважаючи на встановлене статтею 11 Закону № 2136 (у редакції до 13.09.2025) право роботодавця ініціювати призупинення дії окремих положень колективного договору, остаточне рішення щодо призупинення дії окремих положень колективного договору могло бути прийнято виключно за погодженням профспілкової сторони.
Зважаючи на викладене, профспілкова організація, яка підпадає під цей випадок та прийме рішення використовувати саме такий підхід до відновлення дії призупинених положень колективних договорів, повинна користуватися загальним правилом щодо притягнення роботодавця до відповідальності за порушення умов колективного договору, а саме:
- направлення офіційного подання роботодавцю і доведення інформації до працівників про незаконність і невизнання стороною працівників одноосібних змін до колективного договору;
- направлення вимоги керівнику підприємства про скасування офіційних рішень (наказів, розпоряджень), прийнятих ним на формалізацію внесених одноосібно змін до колективного договору;
- висунення (за необхідності) вимог до роботодавця в рамках законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів;
- звернення за захистом до Державної служби з питань праці;
- оскарження неправомірних дій чи бездіяльності роботодавця до суду.
Разом з тим, кожна первинна профспілкова організація є незалежною та самостійною у своїй діяльності, тому остаточне рішення щодо вибору процедури відновлення дії призупинених роботодавцем умов колективного договору (пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4582-IX або оскарження незаконних дій роботодавця щодо односторонньої зміни умов колективного договору) повинна прийматися відповідною первинною профспілковою організацією самостійно та з огляду на конкретну ситуацію на підприємстві, установі, організації.
