Чи потрібно документально підтверджувати визначення переважного права на залишення на роботі під час скорочення?
Так, потрібно. Роботодавець зобов’язаний не лише врахувати переважне право, а й мати письмові докази проведення порівняльного аналізу кваліфікації та продуктивності праці працівників.
Обґрунтування
- Обов’язок врахування переважного права. При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці роботодавець зобов’язаний надати переважне право на залишення на роботі працівникам із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. За рівних умов перевага надається категоріям, зазначеним у ст. 42 КЗпП (зокрема працівникам із тривалим безперервним стажем, передпенсійного віку, працівникам із двома і більше утриманцями тощо).
- Необхідність порівняльного аналізу та його фіксації. Для виконання вимог ст. 42 КЗпП роботодавець повинен провести порівняльний аналіз кваліфікації та продуктивності праці працівників, які обіймають аналогічні посади. Результати цього аналізу оформлюють окремим документом (довідкою про порівняльний аналіз або порівняльною таблицею), де фіксують критерії, показники та висновок щодо переважного права.
- Акт або протокол комісії як практичний інструмент. На практиці для визначення працівників, які мають переважне право залишитися на роботі, на підприємстві створюють комісію та складають протокол або акт у довільній формі. У ньому фіксують порівняльні дані (рівень освіти, підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, виконання норм праці) та підстави прийнятого рішення.
- Судова практика та ризики. Під час розгляду трудових спорів Верховний Суд перевіряє наявність належних документальних доказів проведеного аналізу. Відсутність письмового підтвердження оцінки кваліфікації та продуктивності праці створює високий ризик визнання звільнення незаконним за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Наявність письмового протоколу комісії або довідки про порівняльний аналіз є обов’язковою для підтвердження правомірності дій роботодавця у разі перевірки держорганами або судового спору.
