Среда, 17 августа
Головна->Новини->ЕКСПЕРТНА ДУМКА. №5371 ЗМЕНШУЄ ГАРАНТІЇ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ ТА УНЕМОЖЛИВЛЮЄ ЕФЕКТИВНУ ПРОФСПІЛКОВУ РОБОТУ
Новини

ЕКСПЕРТНА ДУМКА. №5371 ЗМЕНШУЄ ГАРАНТІЇ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ ТА УНЕМОЖЛИВЛЮЄ ЕФЕКТИВНУ ПРОФСПІЛКОВУ РОБОТУ

Умови для розвитку та підтримки функціонування бізнесу завжди були складними в нашій державі. Важливим аспектом в цьому питанні є те, як в Україні регулюються відносини найманого працівника та роботодавця. З боку бізнесу існує потреба удосконалення трудового законодавства.

Власну думку щодо цього висловлює адвокат, партнер адвокатського об’єднання «UniMinds» Дмитро Онученко, який пропонує розглянути два законопроекти, спрямовані на спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва.

Верховною Радою України 12 травня ц.р. у першому читанні було прийнято законопроєкт №5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність», яким вносяться зміни до Кодексу законів про працю України, Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про відпустки», Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Законопроектом 5371 пропонується встановити нові горизонти для звільнення працівників за ініціативою власника. Нагадаємо, що в чинному законодавстві зазначені випадки, де звільнення працівника можливе лише за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації, а саме пункт 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП.

Зокрема, за діючим КЗпП — якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

№5371 пропонується — згода виборного органу первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві профспілки, не вимагається, якщо така умова передбачена трудовим договором. Роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником, якщо інше не визначено трудовим договором. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в односторонньому порядку здійснюється з наданням працівнику компенсаційної виплати в сумі та у порядку, визначених трудовим договором, але не менше розміру трьох мінімальних заробітних плат.

Висновок: роботодавець тепер не повинен обґрунтовувати причини звільнення, оскільки не зобов’язаний законодавством. Як наслідок, особа в разі порушення прав не зможе звернутись до суду, оскільки роботодавець не зобов’язаний обґрунтовувати своє рішення про звільнення, навіть усно. Відповідно до законопроекту, роботодавець зобов’язаний лише виплатити компенсацію, розмір якої встановив в трудовому договорі. До суду звернутися теж неможливо, аби оскаржити своє звільнення, оскільки роботодавець не зобов’язаний обґрунтовувати своє рішення про звільнення.

З огляду на це, можна зауважити, що дана стаття за одноособовим необґрунтованим рішенням роботодавця ставить під питання гарантії трудових прав працівників, унеможливлює ефективну профспілкову роботу (оскільки частин прав обмежується неможливістю вирішувати долю їх членів) та боротьбу із порушенням трудових прав на робочому місці. А отже може зустріти супротив суспільної думки.

З проведеного аналізу законопроекту №5371 слідує, що він:

— знижує низку прав та трудових гарантій, що містяться в Кодексі законів про працю зараз;

— позбавляє профспілки представницьких функцій;

— легалізовує умови в трудовому договорі, що можуть погіршувати становище працівника порівняно з чинним законодавством;

— юридична рівність працівника та роботодавця існуватиме виключно в декларативному порядку.

Також Дмитро Онученко нагадав, що 16 квітня 2021 року до Верховної Ради було внесено Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин № 5388, яким з метою лібералізації, дебюрократизації трудових відносин та спрощення ведення бізнесу запропоновано внесті зміни до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про відпустки», Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

21 квітня ц.р. після розгляду у другому читанні документ було відхилено ВР та знято з розгляду. Варто зазначити, що профспілки разом з міжнародними партнерами активно виступали проти його прийняття.

Що ж ним пропонувалось?

Зокрема,

За КЗпП — надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації. Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації.

№5388 пропонувалось — надурочні роботи можуть провадитися лише після інформування виборного органу первинної профспілкової організації. Робота у вихідні дні може провадитися лише після інформування про це виборного органу первинної профспілкової організації.

На думку експерта, тут чітко прослідковується тенденція щодо витіснення з трудових відносин профспілкової організації. Призначення надурочних робіт є додатковим навантаженням на працівника, а погодження їх графіку, в чинному законодавстві, є гарантією безпечної, нормованої праці. В чинній редакції КЗпП виборний орган первинної профспілкової організації може не дозволити навантаження працівника надурочною роботою, навіть за наявності підстав для їх проведення, а законотворці позбавляють його цієї можливості.

Ще одне: КЗпП — при п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

№5388 — при п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) може визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

Правила внутрішнього трудового розпорядку визначають трудовий розпорядок, тобто основи роботи підприємств, установ та організацій. Роботодавець та виборний орган первинної профспілкової організації займаються розробкою правил внутрішнього трудового розпорядку на кожному конкретному підприємстві. Необов’язковість їх на підприємстві відбирає можливість впливу профспілки та надає роботодавцю шлях до встановлення умов одноособово, що призведе до зосередження «влади» в одних руках.

Отже, експерт зробив висновок: у цій частині норми проекту суперечать Конституції України. В статті 36 зазначено, що громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Але поняття інформування не включає в себе можливість представництва та захисту їх членів перед роботодавцем.

Законодавці поставили собі за ціль зменшити контроль держави над веденням бізнесу. Однак, такий підхід може бути критично сприйнятий суспільством.

 

Джерело: https://biz.ligazakon.net/analitycs/204645_novats-trudovogo-zakonodavstva-yak-proekti-5388—5371-zmnyat-zhittya-bznesu?_ga=2.181992160.619279049.1632118458-1054428546.1617100942

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.