Харківська обласна організація профспілки працівників охорони здоров’я України Печать

У середині XVIII століття у Харківській губернії почали створюватися об'єднання робітників (товариства лікарів, аптекарів, фельдшерів, ветеринарів, молодших службовців університету та ін.), які спрямовували свою діяльність на регулювання економічних стосунків робітників з роботодавцями та відміну державних і місцевих актів, що обмежували права людини праці.

Організація профспілки працівників охорони здоров'я Харківщини своїм корінням йде у 1917 рік, коли в травні загальні збори Харківського медичного товариства постановили про необхідність передачі частини своїх повноважень, а саме захисту професійних інтересів лікарів, окремій професійній організації, яка б приділяла максимально увагу саме соціально-правовим питанням медиків. А за медичним товариством залишилися питання науки та охорони здоров'я.

Пропозиція була прийнята. Для її реалізації обрана організаційна комісія, якій було доручено виробити Статут Спілки і Статут суду честі медпрацівників. Статут Спілки був затверджений 12 жовтня 1917 року, а 27 жовтня обрано тимчасове правління Спілки. Тимчасове правління, що працювало до 23.04.18 року, на своїх засіданнях розглядало питання організації медичної допомоги членам Спілки; трудової повинності лікарів; обговорювало найближчі завдання Спілки працівників медико-санітарної праці «Медсанпраця».

У ті роки виникали проблеми з працевлаштуванням медичних та фармацевтичних працівників, оплатою їх праці. З архівних даних, у 1918 році в аптеці Лапіна м. Харкова у зв’язку з невиплатою господарем заробітної платні страйкували аптекарі. Подібна ситуація склалася і в інших аптеках міста. Виконкомом медичного товариства та правлінням Спілки прийнято рішення про підтримку вимог страйкуючих аптекарів. Підтримка виражалася не тільки в прийнятті постанови про звернення в арбітражну комісію, якщо господарі аптек не виконають своїх зобов'язань перед працівниками, але і у виділенні матеріальної допомоги страйкуючим. Згодом арбітражна комісія розробила норми умов праці і розмірів заробітної плати співробітників аптек м. Харкова та зобов’язала господарів аптек їх виконати. Страйк був припинений.

Наприкінці 1918 року Спілка запропонувала об'єднатися іншим профспілковим організаціям медичного та санітарного напрямку, як на території нашої губернії, так і з інших губерній, з організаціями інших фахів.

Перший губернський з'їзд медпрацівників був скликаний у квітні 1919 року. У ньому прийняли участь делегати від 47 організацій. На з'їзді були розглянуті питання про професійне об'єднання лікарів на губернському, крайовому та Всеросійському рівнях та про входження в Раду профспілок і в Спілку медпрацівників Росії. У травні 1919 року таке об'єднання відбулося. Основною самостійною одиницею стала губернська професійна Спілка «Медсанпраця», а її структурними підрозділами – міські і інші територіальні відділення, а також вузькофахові секції (лікарів лікувальних установ та профілакторіїв, науковців, ветеринарів, аптекарів, лікарів Південної залізниці, ін.).

Налічуючи значну кількість первинних організацій, профспілка медичних працівників саме Харківської губернії, стала центром суспільно-професійного життя і організувала I-й крайовий з'їзд лікарсько-професійного об'єднання Півдня Росії. Друкарським крайовим органом профспілки був визнаний журнал «Лікарська справа», який видавався Харківським медичним товариством.

Як і тепер, найвищим органом крайової профспілкової організації був з'їзд, а першим головою його був вибраний професор Е.П. Браунштейн. Першим головою Харківської губернської профспілки був лікар Калугін В., з 1925 р. – лікар Біляків М.

Пріоритетні напрямки діяльності професійної Спілки визначали з'їзди працівників медико-санітарної праці (з 1949 року – медичних працівників і, нарешті, працівників охорони здоров'я). Залежно від історичного етапу в житті країни змінювалися мета і завдання профспілки.

Так, на I Всеукраїнському з'їзді профспілки «Медсанпраця» були визначені основні завдання організації. Головними з них були: активна участь медичних працівників у будівництві радянської держави; поліпшення економічного, побутового і культурного стану членів профспілки; залучення всіх медичних працівників України до профспілкового членства та активної роботи у профспілці.

Уже в перші роки після революції 1917 року та громадянської війни Харківською профспілковою організацію активно порушуються питання забезпечення медпрацівників робочими місцями, скорочення їх робочого дня, підвищення оплати праці, введення доплат за позаурочний робочий час та за шкідливі умови праці, заборона роботи в нічний час вагітним жінкам і жінкам, що мають немовлят, впровадження норм харчування в лікарнях, зміцнення трудової дисципліни, охорони праці, посилення санітарно-просвітньої роботи серед працівників.

Після Великої Вітчизняної війни до цих питань приєднуються: відновлення зруйнованих війною медичних закладів, аптек, надання матеріальної допомоги та підтримка інвалідів війни, дітей, родин медиків-фронтовиків.

У 50-60-і роки (голови обласної організації – Баланова Т.Ф., Шелудько О.І., Волошина В.Р.) в центрі уваги Харківської галузевої профспілки та її комітетів були питання надання шефської допомоги сільській медицині, об'єднання лікарень з поліклініками, відкриття колгоспних сезонних ясел та піонерських таборів, розвиток фізкультури та спорту, народної творчості. Немало робиться по наближенню медичної допомоги безпосередньо до сільських трудівників, організації пересувних поліклінік, зміцненню матеріально-технічної бази ФАПів, сільських лікарень, амбулаторій, створенню міжрайонних спеціалізованих служб. Обласний комітет профспілки медпрацівників приймає активну участь в організації соціалістичного змагання, відкриває піонерський табір «Медик», стадіон, сприяє роботі бібліотек, червоних куточків, клубів, плідно займається питаннями забезпечення житлом медичних працівників. У цей період багато уваги приділяється охороні праці і покращенню побуту медпрацівників. Вперше почали обговорюватися питання малої механізації праці в аптеках, на кухнях і в пральнях медичних закладів.

У 70-і роки (голови обласної організації – Родиченко І.Д., Разуваєва О.О.) регіональна профспілка приділяє значну увагу наближенню медичної допомоги до працівників промислових підприємств та організації медико-санітарних частин. Поліпшенню ефективності праці сприяла робота по підвищенню кваліфікації фахівців, особливо з середньою спеціальною освітою. Саме обласний комітет профспілки організовував огляди-конкурси на «Кращого по професії» серед медичних сестер, що надалі набули районний та обласний масштаби. Активно вирішувалися питання зміцнення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів, аптечних установ, здравниць, медичних та фармацевтичних підприємств.

Хоча профспілка медпрацівників була непартійною організацією, як і профспілки інших галузей, вона здійснювала свою діяльність під керівництвом комуністичної партії до 90-х років XX сторіччя. Всі рішення профспілкових органів були в світлі рішень, прийнятих ЦК КПРС, ЦК КПУ або місцевих партійних органів. Партія покладала на профспілки, як наймасовішу організацію, рішення багатьох питань. В 80-і роки зокрема це були питання охорони праці, забезпечення побутовими кімнатами, гарячим а потім і дієтичним харчуванням працівників, створення кімнат емоційного розвантаження в установах, нормальних побутових умов в гуртожитках, розвитку садівництва і городництва. Важливе місце відводилося роботі з кадрами, у тому числі і профспілковими. В профспілці формувався реальний резерв на керівні посади закладів та управлінь. З 1986 року головою профспілки обирають Рудик Л.І.

Особливо актуальними профспілки стають у 90 роки XX сторіччя – роки перебудови та становлення незалежності України. Цей період позначився на змінах в діяльності профспілок взагалі і профспілки працівників охорони здоров'я зокрема. Перш за все, з'явилася незалежність від впливу на роботу профспілкової організації і всіх її ланок будь-якої партії. По-друге, в основі профспілки стає первинна профспілкова організація і відбувається відхід від принципу централізму.

У ці роки Статут профспілки за мету діяльності організації ставить представництво і захист трудових, соціально-економічних прав і інтересів членів профспілки в різних органах влади по забезпеченню права кожного члена профспілки на працю, підвищення життєвого рівня на основі справедливої оплати праці, забезпечення інших прав і інтересів. Профспілкова робота тепер не передбачає забезпечення виробничої діяльності, планів і показників роботи установ, контроль за якістю роботи кожного члена профспілки, тобто не підміняє функції управлінців та керівників закладів. В практику роботи обласного комітету увійшли зустрічі з колективами, навчання профспілкового активу.

В основу діяльності поставлені такі питання, як збереження галузі і працюючих в ній; фінансування галузі в необхідному об’ємі; нормування і оплату праці працівників галузі; суворе дотримання трудового законодавства; збереження здоров'я працівників і студентів; охорона праці.

І хоча обласний комітет займався цією роботою і раніше, в доперебудовний час питання про фінансування охорони здоров'я не поставали так гостро. Якщо в 70-80-і роки держава виділяла на утримання галузі до 8% від валового національного доходу і фінансування охорони здоров’я було пріоритетним, то з 1994 р. галузь фінансується на 50-60% від мінімальної потреби. За період 1995-1996 рр. в Харківській області було скорочено близько 12 тисяч лікарняних ліжок, понад 2 тисячі штатних одиниць лікарів та 4 тисячі середніх медпрацівників.

Відтепер головною метою діяльності обласного комітету профспілки стає збереження кадрового потенціалу галузі.

Активно починає впроваджуватися у практику узгодження питань та норм за допомогою колективних договорів, угод, переговорів. Іноді форми боротьби за права працівників набувають більш радикальний характер: акції протесту, пікетування як місцевих владних структур, так і державних. Відстоюючи інтереси працівників, обласний комітет широко використовує листи та звернення до представників різних гілок влади та роботодавців.

У 1992 році Харківський обласний комітет профспілки укладає першу обласну галузеву Угоду між управліннями охорони здоров'я, обласним аптечним управлінням, керівниками науково-дослідних інститутів, обласною і міською СЕС, ЗАТ «Медтехніка».

Кардинально змінюються порядки денні профспілкових засідань, Президіумів, Пленумів. Вони передбачають контроль за виконанням Законів та зобов'язань, передбачених колективними договорами і Угодами. Тому зрозуміле прагнення обласного комітету навчити профспілковий актив розумінню прав та інтересів працівників, знанню законодавства про працю, вмінню захищати і відстоювати інтереси членів профспілки.

Використовуються різні форми навчання: постійно діючі семінари з головами і бухгалтерами районних, первинних профспілкових організацій, виїзні семінари в райони м. Харкова і області, зустрічі з членами профспілки в колективах, підвищення кваліфікації профспілкових кадрів у Харківському соціально-економічному інституті, проведення круглів столів та брифінгів.

Велика увага при навчанні приділяється ознайомленню з основними положеннями законодавчих та нормативно-правових документів, особливо що стосуються питань заробітної платні, режиму праці та відпочинку, охорони праці і здоров'я працівників та студентів галузі, виконання колдоговірних зобов'язань, дотримання трудового і житлового законодавства. Фахівці обласного комітету проводять навчання з тих позицій, що знання Законів, прав працівників, що гарантовані державою, забезпечить правильний підхід до вирішення проблем, досягнення мети та завдань, що стоять перед профспілковою організацією.

Обласний комітет профспілки, виконуючи волю своїх членів профспілки, галузевий Статут, завжди реагував на різні ситуації як в цілому в галузі, так і в окремих, навіть нечисленних, колективах. Проблеми кожного спілчанина стають проблемами членів обласного комітету.

Створена при обласному комітеті правова служба та її фахівці надають кваліфіковану безоплатну консультативну допомогу членам профспілки, при необхідності – представляють інтереси спілчан в судових та інших органах.

І хоча захист соціально-економічних прав членів профспілки є пріоритетним в роботі Харківської обласної організації профспілки, обласний комітет завжди не залишав без уваги культурно-масову та фізкультурну роботу.

Ні перебудова, ні інші процеси в державі та суспільстві, на наш погляд, не повинні згубно діяти на духовність, культуру, бажання людей до творчості. Обласним комітетом щорічно проводяться галузеві свята, концерти, конкурси-огляди самодіяльної народної творчості, студентські творчі фестивалі, вернісажі серед працівників галузі і студентської молоді, КВК серед команд медичної студентської ліги, виставки художників, фотографів, майстрів прикладного мистецтва членів профспілки та їх дітей, спартакіади за різними видами спорту, новорічні свята для дітей, ін. Приділяється увага і оздоровленню працівників галузі і їх дітей, хоча кошти Державного соціального страхування на ці цілі щорічно зменшуються.

В останні роки Обласний комітет Харківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я, керуючись Статутом галузевої профспілки, Законом України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності", Рішенням ХХVIІ обласної конференції профспілки працівників охорони здоров'я, обласною галузевою Угодою на 2007-2010 роки, визначив пріоритетні напрямки своєї діяльності, головними з яких є:

сприяння покращенню фінансування галузі, забезпечення збереження існуючої мережі закладів охорони здоров'я, кадрового потенціалу;

введення Єдиної тарифної сітки з оплати праці в повному обсязі; не допущення звуження законодавчо встановлених гарантій в сфері оплати праці працівникам охорони здоров'я·

забезпечення права працівників охорони здоров'я на підвищення кваліфікації, погашення заборгованості з оплати за відрядження;

забезпечення гарантій медичним та фармацевтичним працівникам, які живуть і працюють в сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам із їх числа, за ст.77 п.ї Основ законодавства України «Про охорону здоров'я»;·

контроль за виконанням соціальних програм, Законів України "Про обов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», «Про охорону праці», «Про атестацію робочих місць», «Про боротьбу із туберкульозом» та інших;

регулярне інформування членів профспілки про свою діяльність; навчання профспілкового активу, підвищення його правових знань.

Роботу з цих питань обласний комітет, його Президія проводить, як на місцях, так і на рівні державної, обласної, міських та районних адміністрацій, рад, депутатів всіх рівнів. Протягом останніх років обласний комітет профспілки, його голова Благовещенська А.В. постійно приймали участь у засіданнях координаційних рад, роботі комісій з питань фінансування галузі, її кадрової політики, вносили пропозиції щодо тристоронньої Регіональної та Генеральної Угод, підводили підсумки виконання обласної галузевої Угоди та колективних договорів регіону.

Переговори, зустрічі з Прем'єр-міністром України, представниками галузевого та інших Міністерств, звернення до Конституційного Суду України з приводу деяких незаконних рішень вищої влади, зупинили низку неправомірних дій.

Як перемогу, профспілковим активом було сприйняте підписання Генеральної Угоди, в якій вперше за багато років врегульовані питання оплати праці (в тому числі для медичних працівників).

Однак в умовах світової фінансово-економічної кризи багато проблем галузі загострилося. Особливо це стосується питань бюджетного фінансування, порушення конституційних прав членів профспілки.

Обласним комітетом активізована робота по громадському контролю за додержанням законодавства про працю та охорону праці в закладах охорони здоров’я регіону, мотивації профспілкового членства, особливо серед молоді, впровадженню нових форм навчання профспілкового активу міста та області. Все зазначене сприяє підвищенню рівня правових знань не тільки профактиву, а і адміністрацій, працівників кадрових служб закладів охорони здоров’я, членів профспілки та трудових колективів. Як наслідок – за останні роки зафіксоване зменшення загальної чисельності порушень трудових і соціально-економічних прав працівників галузі Харківського регіону.

Обласний комітет Харківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України і надалі буде спрямовувати свою діяльність на захист законних прав і інтересів працівників та студентів галузі. Саме таке ставлення і обласного комітету, і більшості районних та первинних комітетів профспілки вселяють певну довіру до них членів профспілки. Члени обласного комітету переконані в тому, що тільки єдність дій профспілкових органів всіх рівнів та трудових колективів, консолідація зусиль влади, роботодавців та профспілок зможуть забезпечити покращення соціально-економічного стану працівників охорони здоров’я.

Благовещенська Альона Вікторівна очолює обласний комітет Харківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України з грудня 2008 року. Лікар вищої кваліфікаційної категорії, кандидат медичних наук.

На 01.01.2012 року до складу Харківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України входять 36 районних організацій профспілки, які об’єднують 289 первинних профспілкових організації, об'єднана профспілкова організація фармацевтичних працівників та 10 первинних профспілкових організацій, яки виходять на обласний комітет.

Галузева профспілка об’єднує 337 первинних профспілкових організацій, з них: 9 студентських профкомів, 277 профкомів та 51 профорганізатор закладів охорони здоров’я.

 

 

 
Если Ваша машина попала в аварию или закончился бензин, то Вы всегда можете вызвать Эвакуатор. Только качественные услуги.