Фахівці Держпраці роз’яснюють, що у разі скорочення чисельності або штату працівників роботодавець зобов’язаний враховувати переважне право на залишення на роботі.
Нагадаю, що трудовий договір (як безстроковий, так і строковий до закінчення строку) може бути розірваний з ініціативи роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, зокрема при скороченні чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП).
При звільненні з такої підстави слід керуватися нормами ст. 42 та ст. 49-2 КЗпП, які передбачають переважне право на залишення на роботі для працівників з вищою кваліфікацією та вищою продуктивністю праці. Якщо кваліфікація й продуктивність однакові перевага надається працівникам, які належать до соціально вразливих категорій, визначених ст. 42 КЗпП (перелік не є вичерпним), зокрема:
- сімейним працівникам, які мають двох і більше утриманців;
- тим, у кого в сім’ї немає інших працівників із самостійним заробітком;
- працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві;
- працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, тощо.
До переліку осіб, що мають переважне право, може бути додано і працівників, у яких другий з подружжя мобілізований. Відповідний законопроєкт №13208 зареєстровано у Верховній Раді 23.04.2025 (законопроєкт від 22.04.2025 №13208 «Про внесення змін до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, працівників, у разі якщо другий з подружжя є мобілізованим»).
