Фахівці Держпраці роз’яснили, що право на щорічну (основну та додаткову) відпустку мають тільки офіційно працевлаштовані працівники – тобто ті, хто перебуває у трудових відносинах. Це стосується і іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні за трудовим договором.
Якщо трудовий договір не укладений, і людина працює, за договором підряду (цивільно-правовим договором) – право на відпустку не надається.
Нагадаю, що офіційне працевлаштування включає:
- укладення трудового договору;
- видання наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення до податкової про працевлаштування (ст. 24 Кодексу законів про працю України).
Отже, у разі наявності трудових відносин, щорічна основна відпустка надається тривалістю щонайменше 24 календарні дні (ст. 6 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки», далі – Закон про відпустки).
Повне право на неї виникає після 6 місяців роботи, але згодом її можна брати будь-коли протягом року (ст. 10 Закону про відпустки).
Тривалість щорічних додаткових відпусток (додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливий характер праці, інші додаткові відпустки), умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України, а також трудовим та/або колективним договором, наголошують Держпраці.
Графік відпусток затверджує роботодавець за погодженням з профспілкою і доводиться до відома всіх працівників.
Щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості при умові, якщо основна безперервна її частина становить не менше 14 календарних днів.
