Скорочення персоналу: коли роботодавець ризикує програти в суді

Роботодавець не має права обирати «зручних» працівників для скорочення – важливо об’єктивно оцінити всіх. Верховний Суд скасував звільнення через формальний підхід до відбору.

Адвокат Ганна Лисенко поділилася цікавим рішенням у справі про скорочення лікаря – стоматолога – терапевта, де у постанові від 04.09.2024 у справі №727/10994/22 Верховний суд вказав на помилки лікарні при звільненні. Зокрема, лікарня при скороченні працівника з посади лікаря – стоматолога – терапевта не довела в суді, що:

реально відбулись зміни в організації виробництва і праці;
зробила порівняльний аналіз кваліфікації всіх працівників за однаковою посадою (замість 30, порівняли лише 10 включаючи позивача);
пропозиція роботодавця перевестися позивачу на декретну посаду є пропозицією вакантної посади в порядку ст. 49-2 Кодексу законів про працю.

Обставини справи:

Працівника було звільнено у звʼязку зі скороченням чисельності, яке було оскаржено до суду. Суд першої та апеляційної інстанції відмовив працівнику у задоволенні позову.

Проте, Верховний суд встановив порушення судів і направив справу на новий розгляд.

Верховний Суд вказав:

В лікарні працює не менше 30 лікаря – стоматолога – терапевта. Проте порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації здійснено лише щодо 10 працівників, які мали найнижчу продуктивність праці, серед яких був позивач.

Це свідчить про те, що роботодавцем не здійснено порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації всіх лікаря – стоматолога – терапевта, які на той момент працювали на підприємстві, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині щодо недоведеності позивачем переважного права на залишення на роботі.

Пропозиція роботодавця перевестися позивачу на декретну посаду, не є пропозицією вакантної посади, оскільки право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період: