Закон дозволяє працівнику, який працює за трудовим договором із нефіксованим робочим часом, відмовитися від виконання роботи у певних випадках.
Відповідно до статті 21-1 Кодексу законів про працю:
- кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень;
- кількість базових днів – 6 днів на тиждень.
Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо:
- роботодавець вимагає виконувати її поза межами базових днів і годин;
- його повідомили про наявність роботи з порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Водночас відмова працівника від виконання роботи в базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Однак дисциплінарна відповідальність не застосовується, якщо працівник відмовився від виконання роботи у зв’язку:
- з тимчасовою непрацездатністю;
- виконанням державних або громадських обов’язків;
- повідомленням роботодавцем працівнику про наявність роботи з порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором із нефіксованим робочим часом.
Джерело: Держпраці
