Чи може роботодавець виплатити працівникові кошти при звільненні, якщо конкретної підстави для виплати немає у ст. 44 КЗпП? Важливо розрізняти вихідну допомогу та одноразову грошову допомогу – для них діють різні правила
Як зауважили у Центрі правової допомоги ФПУ, треба розрізняти:
- одноразову грошову допомогу;
- вихідну допомогу.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 01.07.1993 №3356-XII «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі можуть, зокрема, зазначатися причини звільнення працівників і розміри одноразової грошової допомоги, яка виплачується при звільненні.
На відміну від одноразової грошової допомоги, умови виплати вихідної допомоги та її розміри визначені статтею 44 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП).
Так, у разі припинення трудового договору:
- з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2, 6 статті 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку;
- внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. 38 і 39 КЗпП) – у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку;
- у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП, – у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Працівникові може бути виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, якщо це прописано в локальному документі на підприємстві (наприклад, у колективному договорі).
Джерело: ФПУ
