Якщо працівник бере відпустку і в цей період припадає державне свято, яке на час воєнного станеу не є вихідним, але на підприємстві визначене вихідним, чи має він право продовжити відпустку на один день, як це було за звичайних умов?
Ні, під час воєнного стану відпустка не продовжується на такий «вихідний за наказом», навіть якщо він збігається з державним святом і роботодавець оголосив його неробочим днем.
Обґрунтування
Продовження щорічної відпустки можливе лише на святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП, які не враховуються у тривалості відпусток за ч. 2 ст. 5 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки». У мирний час це означало, що якщо на період відпустки припадає день зі списку ст. 73 КЗпП, відпустка фактично подовжується на цей день.
Під час воєнного стану норми про святкові та неробочі дні не застосовуються, тому в розумінні трудового законодавства таких «святкових» немає. Згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин у воєнний час» прямо встановлено, що на час воєнного стану норми про ст. 73 КЗпП не діють, отже святкові та неробочі дні не виключаються з тривалості відпусток.
Якщо роботодавець своїм наказом оголосив певний день вихідним, цей день не стає «святковим» у сенсі КЗпП та Закону про відпустки та не подовжує щорічну відпустку. Додатковий вихідний, встановлений локальним наказом, є лише звичайним неробочим днем за графіком і не впливає на тривалість відпустки.
Джерело: AI-консультант kadroland
