Працівник відмовляється в першу частину відпустки брати 14 днів і просить лише 12 (без вихідних). Чи має він на це право? Чи може роботодавець відмовити?
Відповідь на це запитання залежить від того, скільки днів щорічної відпустки загалом має цей працівник.
Якщо 24 календарних дні, то можна відмовити у наданні 12 днів, адже відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Отже, якщо працівник має 24 календарних дні щорічної відпустки, а одна з частин має бути 14 календарних днів, то максимальна кількість днів іншої частини відпустки повинна бути 10 днів.
Мінімальна кількість іншої частини відпустки не визначена, її можна дробити будь-яким чином, але 14 днів відпустки поспіль – це обов’язкова умова.
Отже, якщо повна тривалість 24 дні, можете відмовити працівнику у наданні 12 днів і запропонувати взяти або 14 днів, або 10 днів і менше.
Якщо ж тривалість відпустки 26 і більше днів, то 12 днів цілком можливо надати. В такому разі дотримання вимоги про 14 календарних днів безперервно цілком реальне.
