За рішенням сесії міської ради ЗДО перебуває у стані реорганізації з подальшим звільненням працівників у зв’язку з переведенням до іншого ЗДО. Працівників попередили за два місяці – з 01.09.2026. Одна працівниця протягом найближчих чотирьох тижнів має піти у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Чи можна через два місяці звільнити її за переведенням під час цієї відпустки, якщо до 01.11.2026 заклад має припинити своє існування? Що робити з цією працівницею?
Так, працівницю можна звільнити у зв’язку з переведенням до іншого ЗДО навіть під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами – за її згодою та за погодженням між роботодавцями.
Передбачена ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) заборона звільнення під час відпустки чи тимчасової непрацездатності стосується звільнення з ініціативи роботодавця. Звільнення у зв’язку з переведенням до іншого закладу за п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП є іншою підставою припинення трудового договору. Перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами не перешкоджає такому звільненню.
Так само гарантія, встановлена ст. 184 КЗпП, захищає вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років, від звільнення з ініціативи роботодавця з передбаченими законом винятками. Вона не забороняє звільнення за переведенням за згодою працівниці.
Розмежування цих підстав міститься безпосередньо в ч. 1 ст. 36 КЗпП: пункт 4 окремо називає розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за статтями 40 і 41 КЗпП, а пункт 5 – переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу чи організацію.
Для оформлення такого переходу необхідні згода працівниці та погодження між роботодавцями. Працівниця подає заяву про звільнення у зв’язку з переведенням до конкретного ЗДО із зазначенням погодженої дати. На підставі заяви та погодження іншого закладу видають наказ про звільнення за п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Чекати закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не потрібно.
Попередження за два місяці не замінює згоди працівниці на звільнення за переведенням. Без такої згоди застосувати п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП не можна.
Увага! Реорганізація сама по собі не є підставою для обов’язкового звільнення працівників: за ст. 36 КЗпП дія трудового договору в разі реорганізації продовжується. Тому потрібно відрізняти продовження трудових відносин у правонаступника від погодженого сторонами звільнення за переведенням до іншого роботодавця. Наведений висновок стосується саме другого випадку.
