Підприємства з невеликою чисельністю працівників часто покладають функції служби охорони праці на сумісника або залученого фахівця. Але чи звільняє це роботодавця від обов’язку затверджувати внутрішні документи? У ПФУ надали роз’яснення
Згідно зі статтею 13 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон №2694) роботодавець повинен забезпечити здорові й безпечні умови праці та дієвий контроль за виконанням вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
З цією метою він створює службу охорони праці на підприємстві. Функції та умови створення служби охорони праці на підприємстві визначаються статтею 15 Закону №2694 та Типовим положенням про службу охорони праці (далі – Типове положення), затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 №255.
Часто виникає питання щодо необхідності затвердження Положення про службу охорони праці на малих підприємствах, де функції служби охорони праці виконуються в порядку сумісництва чи на договірних засадах.
Типовим положенням чітко визначено, що роботодавець розробляє і затверджує наказом Положення про службу охорони праці підприємства (далі – Положення).
Саме в цьому документі роботодавець:
- визначає структуру служби охорони праці та її чисельність;
- встановлює основні завдання та функції з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів;
- закріплює права працівників служби охорони праці чи осіб, на яких покладено виконання функцій служби охорони праці відповідно до законодавства.
Цим Положенням визначається хто саме забезпечуватиме організацію виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі трудової діяльності.
Вимоги до структури служби охорони праці залежать від кількості працюючих. Це може бути спеціаліст з охорони праці, або особа, яка виконує функції служби охорони праці в порядку сумісництва чи на договірних засадах. Нормативні акти, які б регулювали кількість спеціалістів служби охорони праці, на сьогодні відсутні.
Однак визначено, що:
- На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу з охорони праці.
- На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
- На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Отже, на малих підприємствах необхідно затвердити наказом Положення, в якому вказати:
- покладання функцій служби з охорони праці на відповідальну особу;
- визначення завдань та функцій служби охорони праці;
- права працівників служби охорони праці;
- організацію роботи служби охорони праці.
Джерело: ПФУ
