За угодою з роботодавцем на початку роботи або згодом працівнику можна встановлювати режим неповного робочого часу. Також неповний робочий час може встановлюватися з ініціативи роботодавці. Але чи може такий режим роботи впливати на тривалість відпусток та розрахунок відпускних? З’ясуємо у статті
Нормативне підгрунтя
Можливість роботи на умовах неповного робочого часу надає ст. 56 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) У її ч. 3 зазначається:
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників
З ініціативи роботодавця неповний робочий час установлюють у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці згідно із ч. 3 ст. 32 КЗпП та застосовується в разі прийняття власником рішення про переведення всього підприємства, окремих його структурних підрозділів і категорій працівників на неповний робочий час.
Робота з неповним робочим часом і щорічна основна відпустка
Режим роботи з неповним робочим часом можна встановити шляхом зменшення:
- тривалості щоденної роботи;
- кількості днів роботи протягом тижня;
- одночасно і кількості годин роботи протягом дня, і кількості робочих днів протягом тижня (лист Мінсоцполітики від 29.03.2007 №713/19/71-07).
Проте жоден з таких графіків роботи не скорочує тривалість щорічної основної відпустки. Зменшуватися може лише розмір відпускних, адже зарплату нараховують за фактично відпрацьований час. Але про це трохи далі.
Тобто, при роботі з неповним робочим часом тривалість щорічної основної відпустки так само має бути не менше 24-х календарних днів.
Робота з неповним робочим часом і щорічна додаткова відпустка
Відповідно до Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) щорічні додаткові відпустки надають:
- за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки);
- за особливий характер праці, якщо робота пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (ст. 8 Закону про відпустки);
- працівникам з ненормованим робочим днем (ст. 8 Закону про відпустки).
Щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці надають працівникам, які працюють в таких умовах, за Списками виробництв, робіт, цехів, професій і посад, затвердженими постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290.
Конкретну тривалість щорічних додаткових відпусток встановлюють у колективному договорі відповідно до результатів атестації робочих місць за умовами праці та з огляду на час зайнятості працівника в цих умовах.
У розрахунок часу, що дає право на додаткову відпустку, зараховують дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня (п. 10 Порядку застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 30.01.1998 № 16).
Тобто, якщо працівнику встановлено менше половини нормальної тривалості робочого часу, він втрачає право на щорічну додаткову відпустку, незважаючи на роботу у шкідливих умовах або з підвищеним нервово-емоційним навантаженням.
Додаткову відпустку працівникам з ненормованим робочим днем надають, користуючись Рекомендаціями, затвердженими наказом Мінпраці від 10.10.1997 №7 (далі – Рекомендації №7). Право на цю відпустку залежить від графіка роботи, встановленого працівнику.
Скажімо, якщо працівнику встановлено графік з неповним робочим днем (з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 12.00), то відповідно до п. 2 Рекомендацій №7 ненормований робочий день до нього не застосовують, отже й права на додаткову відпустку за ненормований робочий день він не має.
У разі встановлення графіка роботи з неповним робочим тижнем (наприклад, понеділок, середа, п’ятниця з 8.00 до 17.00) можна застосувати ненормований робочий день і надавати щорічну додаткову відпустку тривалістю, визначеною в колективному договорі (абз. 2 п. 2 Рекомендацій №7).
Розрахунок відпускних
В цілому розрахунок відпускних (суми компенсації за невикористану відпустку) у разі встановлення неповного робочого часу не відрізняється від звичайного розрахунку. Керуємося при цьому положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100).
Утім є одна ситуація, коли розрахунок має особливість. Ми говоримо про ситуацію коли йдеться про роботу на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця.
Увага! Коли йдеться про неповний робочий день (не важливо, за чиєю ініціативою) або неповний тиждень за ініціативою працівника (це зокрема стосується і роботи за сумісництвом), в обчисленні середнього заробітку та, власне, відпускних немає жодних відмінностей від звичайного розрахунку
Отже, під час роботи на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця з кількості календарних днів за розрахунковий період потрібно відкинути ті РОБОЧІ дні, у які людина не працювала через установлення неповного робочого тижня.
Пояснення просте: час, протягом якого працівники, згідно із чинним законодавством або з інших поважних причин, не працювали й за ними не зберігали заробіток або зберігали частково, виключають із розрахункового періоду (абз. 7 п. 2 Порядку № 100). Так слід вчиняти незалежно від того, чи був неповний тиждень упродовж усього розрахункового періоду, чи охопив лише його частину. Свого часу в листі Мінпраці України від 25.05.09 р. № 294/13/84-09 фахівці відомства окремо наголошували, що виключають дні тільки тоді, коли неповний тиждень ініціював працедавець.
Увага! З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану
Далі до вашої уваги приклад.
Приклад. З листопада 2024 по січень 2025 працівник виконував роботу на умовах неповного робочого тижня 3 дні на тиждень (середа — п’ятниця). Ініціатором був власник підприємства. У листопаді 2025 працівник бере щорічну відпустку – 24 к.дн. За розрахунковий період (листопад 2024-го – жовтень 2025) працівникові нараховано 216000 грн зарплати.
Перш за все з’ясовуємо кількість днів у розрахунковому періоді, у які працівник не працював через упровадження неповного тижня, – 26 к. дн. (8 к. дн. у листопаді + 10 к. дн. у грудні + 8 к. дн. січні).
Далі обчислюємо відпускні:
- Знаходимо кількість к.дн. у розрахунковому періоді для розрахунку:
365 к. дн. — 26 к. дн. = 339 к.дн.
- Визначаємо середньоденну зарплату:
216000 грн : 339 к.дн. = 637,17 грн.
- Обчислюємо суму відпускних:
637,17 грн х 24 к.дн. = 15 292,08 грн.
Висновки
- Тривалість щорічної основної відпустки працівників, які працюють з неповним робочим часом, становить не менше 24-х календарних днів.
- Щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці та за особливий характер праці надають працівникам, якщо вони працюють не менше половини нормальної тривалості робочого часу.
- Право на щорічну додаткову відпустку працівникам з ненормованим робочим днем залежить від графіка їхньої роботи.
- Розрахунок відпускних має особливості в ситуації коли неповний робочий тиждень установлено за ініціативою роботодавця.
Галина БЄЛІКОВА, експерт із кадрових питань
Василь ЦИГАНЕНКО, головний редактор kadroland, експерт з питань трудового законодавства, оплати праці та оподаткування
Джерело: https://kadroland.com/news/3891-nepovnii-robocii-cas-yak-vin-vplivaje-na-trivalist-vidpustki-ta
