З 4 вересня 2025 року поновлено перебіг позовної давності, призупиненої на період воєнного стану (Закон України від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі – Закон №4434).
Нагадаю, що позовна давність – це строк, протягом якого особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України, далі –ЦКУ).
Зверніть увагу! Не варто плутати позовну давність за ЦКУ (загальний строк для подання позову) зі спеціальними строками звернення до суду з трудових спорів, передбаченими ст. 233 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП). Це окремі процесуальні строки, встановлені саме для трудових справ. Вони не є «позовною давністю» у розумінні ЦКУ, та не зупинялися навіть під час війни і залишаються чинними.
Зокрема, ст. 233 КЗпП передбачає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду протягом:
- 3 місяців – з дня, коли дізнався або мав дізнатися про порушення свого права – для загальних трудових спорів;
- 1 місяця – у справах про звільнення, з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення;
- 3 місяців – у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
Як не припуститися помилки при звільненні в уроці 6 курсу «Адвокатські поради для кадровиків: як (не) варто робити при прийнятті, звільненні & аудит кадрових документів», який вже доступний передплатникам kadroland
Тетяна ШОЛКОВА, редактор kadroland
