Роботодавцям потрібно враховувати низку особливих гарантій для працівників із сімейними обов’язками. Йдеться про перерви для годування дитини, додаткові відпустки, обмеження нічних і надурочних робіт, відряджень, а також особливі правила звільнення та працевлаштування
В інспекції з питань праці звернули увагу на те, що саме мають право батьки на робочому місці згідно з Кодексом законів про працю (далі – КЗпП) та профільними законами:
- Перерви для годування дитини (до 1,5 року).
Згідно зі статтею 183 КЗпП, жінки, які мають дітей віком до півтора року, окрім звичайної перерви на відпочинок і харчування, отримують додаткові перерви для годування.
Умови: перерви надаються не рідше ніж кожні 3 години, тривалістю не менше 30 хвилин кожна (або не менше 1 години, якщо йдеться про двох і більше грудних дітей).
Оплата: ці перерви обов’язково включаються до робочого часу та оплачуються за середнім заробітком (ст. 183 КЗпП).
Графік: час їх надання узгоджується з профспілкою та роботодавцем із урахуванням побажань матері.
- Додаткові відпустки на дітей.
Працюючі батьки мають право на додаткові оплачувані відпустки для догляду за дітьми (регулюється статтями 182-1, 182, 77-3 КЗпП та Законом України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки»):
- 10 днів на рік (або до 17 днів за наявності кількох підстав) надається одному з батьків, який виховує двох або більше дітей віком до 15 років, дитину з інвалідністю, а також одиноким матерям чи батькам.
- 56 днів (або 70 днів у разі усиновлення кількох дітей) – оплачувана відпустка одному з усиновлювачів одразу після усиновлення дитини.
- 14 днів – відпустка при народженні дитини, яку може отримати батько новонародженого, а також дідусь, бабуся чи інший повнолітній дорослий, якщо вони фактично доглядають за дитиною, яку виховує одинока мати.
- Обмеження нічних, надурочних робіт і відряджень.
Законодавство чітко обмежує залучення працівників із маленькими дітьми до складних умов праці (згідно зі статтями 176, 177 та 178 КЗпП):
- Повністю заборонено залучати до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні та відряджати вагітних жінок і матерів, які виховують дітей віком до 3 років.
- Жінок (або відповідних батьків), які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю, можна залучати до надурочних робіт або відряджень лише за їхньою згодою.
- Захист при прийнятті на роботу та під час працевлаштування.
Стаття 184 КЗпП встановлює жорсткі заборони для роботодавців:
- Заборонено відмовляти у прийнятті на роботу або знижувати заробітну плату жінкам через їхню вагітність чи наявність дітей віком до 3 років (а для одиноких матерів – за наявності дитини до 14 років або дитини з інвалідністю).
- Якщо роботодавець відмовляє у працевлаштуванні, він зобов’язаний надати письмове пояснення причин. Таку відмову працівник має повне право оскаржити в суді.
- Захист від звільнення з ініціативи роботодавця.
Одна з найважливіших гарантій закріплена у частині третій статті 184 КЗпП:
- Роботодавець не має права звільнити з власної ініціативи вагітних жінок, жінок із дітьми віком до 3 років (у певних випадках – до 6 років), а також одиноких матерів чи батьків, які виховують дітей до 14 років або дитину з інвалідністю.
- Єдиний виняток – повна ліквідація підприємства, установи чи організації, але і в цьому випадку роботодавець зобов’язаний здійснити обов’язкове працевлаштування працівника.
- Також гарантії діють при закінченні строкового трудового договору: у такому разі підприємство зобов’язане працевлаштувати особу, зберігши за нею середню зарплату на період пошуку нової роботи (але не більше ніж на 3 місяці).
На кого поширюються ці пільги?
Важливо зазначити, що відповідно до статті 186-1 КЗпП, усі перелічені вище соціальні гарантії, пільги, обмеження та права поширюються не лише на матерів, а й на інших осіб, які беруть на себе сімейні обов’язки:
- батьків, які виховують дітей без матері (наприклад, якщо мама тривалий час перебуває на лікуванні);
- опікунів та піклувальників;
- прийомних батьків або батьків-вихователів.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
