Наш працівник вже вдруге пише заяву на звільнення, проте керівник заборонив звільняти, поки працівник не завершить певних задач. Чи можуть бути негативні наслідки таких дій з боку роботодавця?
Все залежить від того, як працівник, що планує звільнитися, подавав заяви.
Якщо заява подана так, що у працівника є докази її подання певною датою, він може вимагати звільнити його із дотриманням вимог трудового законодавства. Невиконання цієї вимоги буде порушенням законодавства про працю і може настати відповідальність, передбачена ст. 265 КЗпП, а саме штраф у розмірі мінімальної заробітної.
Крім того, на керівника може накладатися штраф від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст. 41 КУпАП.
Але у більшості випадків все відбувається інакше. Працівник подає заяву у відділ кадрів чи особисто керівнику і ніде не фіксується факт подання такої заяви. Тому довести, що заява була подана, не можливо. За таких умов, ні керівник, ні підприємство нічим не ризикують.
Отже, якщо заява про звільнення за власним бажанням подана так, що є докази її подання, наприклад, відправлена поштою, працівник може вимагати звільнити його у строки, передбачені ст. 38 КЗпП. Невиконання цих вимог може призвести до штрафів, про які було зазначено вище, а крім того, працівник може після відпрацювання двох тижнів просто не стати до роботи й вимагати звільнення через суд.
Джерело: https://kadroland.com/news/8110-shho-robiti-yakshho-direktor-ignoruje-zayavu-na-zvilnennya
