Мінфін у листі від 19.06.2025 №08030-16/М-705/1068 нагадав, що направлення у відрядження оформлюється наказом керівника з обов’язковим визначенням мети, строків та джерела фінансування. Водночас рішення про відшкодування витрат на квитки з іншого населеного пункту приймається індивідуально.
У листі Мінфіну від 19.06.2025 №08030-16/М-705/1068 йдеться, що відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція №59), направлення працівника підприємства у відрядження здійснює керівник цього підприємства або його заступник (направлення у відрядження державного службовця здійснює керівник державної служби) після затвердження кошторису витрат і оформлює наказом (розпорядженням), у якому зазначаються:
- мета виїзду;
- завдання (у разі потреби);
- пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник);
- строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження);
- джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження;
- у разі потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником тощо).
З огляду на зазначене, рішення щодо можливості відшкодування працівникові витрат за придбані ним квитки на потяг не з місця постійної роботи, а з сусіднього населеного пункту до місця направлення у відрядження на підставі доповідної записки працівника у кожному конкретному випадку приймається керівником, як особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність підприємства.
Щодо виплати добових витрат Мінфін зазначив, що згідно з Інструкцією №59:
- За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою КМУ від 02.02.2011 №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».
- Фактична кількість днів перебування працівника у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування працівника у відрядженні:
- проїзних документів;
- рахунків на проживання;
- довідки підприємства, установи або організації, куди відряджався працівник, про перебування його за місцем відрядження;
- службової записки у довільній формі про виконання працівником службового доручення поза місцем постійної роботи під час відрядження, погодженої безпосереднім керівником;
- будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні.
Джерело: 7eminar
